18 і 19 червня 2026 викладачі кафедри германської філології та перекладознавства доктор філологічних наук, проф. Юлія Бойко і доктор філологічних наук, проф. Світлана Кійко взяли участь у воркшопі, присвяченому використанню штучного інтелекту у викладанні та навчанні іноземних мов. Воркшоп був організований Центром підвищення кваліфікації та співпраці (Zentraleinrichtung Weiterbildung und Kooperation, ZEWK) Технічного університету Берліна і проведений доктором Міхаелем Калльвайтом у межах ініціатив Технічного університету, присвячених цифровізації вищої освіти та використанню ШІ в навчальному процесі.
Воркшоп поєднав теоретичне осмислення можливостей сучасних мовних моделей із практичними прикладами їхнього застосування в освітньому процесі. Під час воркшопу було розглянуто основні принципи роботи великих мовних моделей, а також їхній потенціал для підтримки викладача на різних етапах навчання. Особливу увагу приділено тому, як ШІ може допомагати у підготовці занять, створенні навчальних матеріалів, формулюванні завдань, доборі прикладів, підготовці тестів, а також у наданні зворотного зв’язку студентам. Важливим стало усвідомлення того, що штучний інтелект не замінює викладача, а радше може виступати як інструмент, який економить час, пропонує варіанти, допомагає структурувати ідеї та урізноманітнювати навчальний процес.
Окремий інтерес викликала тема prompt engineering, тобто вміння правильно формулювати запити до мовних моделей. На конкретних прикладах було показано, що якість відповіді ШІ значною мірою залежить від чіткості інструкції, ролі, яку ми задаємо моделі, наявності прикладів та контексту. Для викладання іноземних мов це відкриває особливо широкі можливості: можна просити модель створити вправи на лексику чи граматику, адаптувати тексти до певного рівня володіння мовою, моделювати діалоги, генерувати питання до текстів, формувати вправи на переклад або письмо.
Дуже цінною була також частина воркшопу, присвячена чат-ботам як активним навчальним партнерам. Було підкреслено, що ШІ може бути не лише «генератором відповідей», а й інструментом для розвитку критичного мислення, аргументації та рефлексії. Наприклад, чат-бот може ставити уточнювальні запитання, підказувати напрямок розв’язання, звертати увагу на типові помилки, але не давати готову відповідь одразу. Такий підхід є особливо перспективним у викладанні іноземних мов, де важливо не лише знати правильну форму, а й уміти пояснювати свій вибір, будувати висловлювання, редагувати тексти та вдосконалювати мовленнєві навички.
Ще одним важливим аспектом воркшопу стало знайомство з можливістю створення власних чат-ботів або спеціальних «персон» для конкретних навчальних цілей. Це може бути бот-помічник для опрацювання фахової лексики, бот для тренування академічного письма, бот для відпрацювання усного діалогу чи бот-консультант для роботи з граматичними труднощами. Окрім того, було показано, як ШІ можна використовувати для створення інтерактивних матеріалів, наприклад, робочих аркушів, тестів, HTML-сторінок із вправами чи навчальними симуляціями.
Не менш важливою частиною воркшопу стало обговорення ризиків використання ШІ в освіті. Йшлося про необхідність перевірки фактів, критичного ставлення до згенерованого контенту, захисту персональних даних, а також про те, що якість результату залежить не лише від моделі, а й від педагогічного задуму викладача. Саме тому використання штучного інтелекту потребує не сліпої довіри, а свідомого, відповідального та методично обґрунтованого підходу.
Участь у цьому воркшопі дала не лише нові знання про сучасні інструменти штучного інтелекту, а й багато практичних ідей для викладацької діяльності. Учасники воркшопу переконалися, що ШІ може стати ефективним помічником у викладанні іноземних мов – передусім у створенні навчальних матеріалів, індивідуалізації навчання, розвитку мовленнєвих навичок та підвищенні мотивації студентів. Водночас його використання має спиратися на чіткі дидактичні цілі, академічну доброчесність і професійну відповідальність викладача.
Ukrainian