Година парадоксальних повідомлень
«Альфред Нобель – меценат світової науки»
12 листопада 2021 року першокурсники долучилися до пізнавального освітнього заходу присвяченого Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку, який відзначають щорічно 10 листопада. Інтерактивну лекцію провела бібліотекар Наукової бібліотеки Хмельницького національного університету Лілія Салюк на запрошення доц. Ольги Тарасової.
Відзначення Всесвітнього дня науки з метою підвищення усвідомлення громадськістю в усьому світі користі науки було рекомендовано в 1999 році на проведеній у Будапешті Всесвітній науковій конференції (зараз — Всесвітній науковий форум, World Science Forum), де було акцентовано на необхідності тісної взаємодії між наукою й суспільством. У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО офіційно заснувала Всесвітній день науки. Вперше у глобальному масштабі Всесвітній день науки був відзначений 2002 року.
Цей День також підкреслює важливість і актуальність науки у повсякденному житті. Об’єднуючи науку та суспільство, Всесвітній день науки за мир і розвиток має на меті забезпечити людям отримання інформації про нові тенденції в сфері науки, підкреслюючи одночасно роль вчених у розширенні нашого розуміння дивовижної, але такої незахищеної та вразливої планети, яку ми називаємо домом, та створенні більш стійкого суспільства.
Незаперечним э той факт, що наукова робота студентів в умовах сьогодення є важливим складником університетської освіти. Вона сприяє формуванню наукового світогляду та особистісному професійному становленню, розвиває творче мислення та індивідуальні здібності, формує навички самостійної науково-пошукової роботи, залучає талановиту молодь до наукової роботи кафедри, сприяє вихованню та підготовці молодих учених. То ж важливо знайомити здобувачів освіти з найвидатнішими представниками наукової спільноти, приклади яких слугуватимуть мотивацією для самостійних наукових пошуків.
Під час лекції першокурсники дізналися про Альфреда Нобеля (Alfred Nobel) — шведського хіміка, винахідника, підприємця й благодійника. Найвідомішим досягненням А. Нобеля був винахід динаміту, запатентованого 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою швидкого збагачення підприємця. Він володів понад 90 фабриками в 20 країнах світу, був власником 355 патентів. А. Нобель був членом Королівського інституту в Лондоні, Товариства цивільних інженерів у Парижі та Шведської королівської академії наук. 27 листопада 1895 р. підписав заповіт, згідно з яким усе своє майно розміром близько 31,5 млн шведських крон призначив на фінансування міжнародної премії. За його волею, щорічний прибуток від спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в галузях фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури і особливі досягнення перед людством у справі миру (Нобелівська премія).
