Аудіовізуальний переклад є відносно молодою сферою перекладацької діяльності порівняно з літературним або технічним перекладом, яка характеризується взаємодією тексту (усного чи письмового) зі звуком та зображенням. Необхідність в підготовці аудіовізуального перекладача зумовлена потребою мультимедійного простору, що швидко розвивається, а також життєдіяльністю соціуму. Два найпопулярніші типи перекладу, які відносяться до аудіовізуального перекладу, є дублювання та субтитрування. Наше завдання полягало у створенні саме субтитрів на основі вихідного відео. Для того, щоб субтитрування було якісним, перекладач повинен володіти особливою майстерністю, щоб під час роботи усунути відмінності між реальним і сценічним часом, адаптувати контент для перенесення в інше культурне середовище.
Під час підготування відеоролика із субтитрами ми дотримувались певних вимог найпопулярнішого американського сервісу Netflix. А саме:
- Таймінг. Субтитри мають синхронізуватися з відеорядом, з’являтися на екрані разом із супровідним зображенням і зникати разом із ним.
- Компресія тексту. Читач сприймає текст повільніше, ніж чує його — на екрані має бути не більше 42 символів. Здебільшого вилучають вигуки, вставні слова, а також ті фрази, які не мають смислового навантаження.
- Швидкість читання. Програми для дорослих: 17 символів в секунду. Програми для дітей: 13 символів в секунду.
- Візуальне оформлення. Велику роль відіграє вибір кольору субтитрів та шрифт. Колір шрифту: білий. Шрифт: Arial.
- Ширина рядка. Текст на екрані має займати не більше ніж два рядки, причому верхній має бути максимально коротким, щоб не перекривати зображення.
Над даним проектом працювали студенти 1 курсу другого (магістерського) освітнього рівня, що навчаються за спеціалізацією 035.041 “Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська”. Кожному студентові було надано певний відрізок з відео для перекладу та встановлено часовий ліміт. Після виконаної роботи, студенти надіслали усі частини із перекладом проект-менеджеру.
Робота проект-менеджера полягала у наступному:
– перший етап: скерувати роботу групи, визначити для кожного обсяг матеріалу для перекладу;
– другий етап: після отримання готового матеріалу необхідно було з’єднати разом усі перекладені частини субтитрів, відредагувати їх за стандартами Netflix.
Наступний етап – робота коректора. Завдання цієї людини заключається у перевірці усього тексту на помилки орфографічного, стилістичного та граматичного характеру.
Особлива увага була приділена тайм-менеджменту, щоб весь обсяг роботи був виконаний вчасно.
Над даним проектом працювала команда “AmazingSubtitles ltd”, а саме:
Миклащук Юрій – проект-менеджер
Заєць Анастасія – коректор
Гаращук Владислав – тайм-менеджер
Захаревська Тетяна – перекладач
Сидорчук Адріана – перекладач
Шемелюк Аліна – перекладач
Звичайно, жоден проект не обходиться без труднощів, які виникають у ході його виконання. Такі труднощі виникали і у нашої команди. По-перше, слід згадати труднощі, пов’язані з відеодоріжкою. Перша відеодоріжка, яку запропонував наш проект-менеджер, мала вбудовані англійські субтитри, тобто прибрати їх було неможливо, тому довелось шукати їй альтернативу. З другою відеодоріжкою, на якій ми в підсумку і зупинились, також виникли проблеми, адже вона мала дві звукові доріжки, англійську та російську. В окремих членів команди відео за замовчуванням запускалось російською мовою, що нас не влаштовувало, оскільки для точного, хорошо перекладу субтитрів необхідно переглядати епізод в оригіналі. На щастя, проект-менеджеру вдалось розібратися з проблемою. Рішення проблеми було поширене за допомогою відео гайду. Подальші труднощі, які виникали в ході проекту, можна поділити суто на перекладацькі та лінгвістичні. Перекладацькі труднощі були пов’язані з перекладом промовистих власних назв, ідіом та так званої гри слів. Лінгвістичні жстосувалися уникнення в наших субтитрах русизмів, щоб репліки персонажів звучали чистою, природною українською мовою.
При роботі з програмою Subtitle Edit особливих проблем не виникало. Для початку роботи потрібно просто завантажити саме відео та оригінальні субтитри до нього. Після чого можна приступати до перекладу. Клацнувши в нижньому правому кутку на поле “add waveform”, можна відкрити звукову доріжку для детальнішого редагування та корекції. Після закінчення перекладу та корекції, потрібно зберегти файл самих субтитрів у форматі SubRip (.srt).
ВИСНОВОК
На виконання проєкту було витрачено два тижні часу. Протягом першого тижня ми здійснювали переклад субтитрів, а ось другий був присвячений редагуванню та оформленню вже самого відео.
Беззаперечно, під час роботи над проєктом виникало чимало труднощів. Перш за все – вибір мультфільму. Оскільки у нас було багато варіантів і ми вагались, який обрати. Також ми зіткнулися з проблемою відсутності досвіду роботи із субтитруванням відео, були труднощі під час опанування спеціального програмного забезпечення. Не менш важливим етапом був сам процес перекладу. Пошук вдалих рішень чи стратегій для перекладу ідіом, метафор, власних назв. Потрібно було не лише адекватно передати зміст українською мовою, але й зберегти родзинки оригіналу. Завдяки злагодженій колективній роботі, жвавому обговоренню усіх проблем, які виникали, ми змогли завершити проєкт.
У процесі створення субтитрів неабияку роль відіграла командна робота і лідерські здібності проєкт-менеджера. Кожен учасник мав свої обов’язкита завдання і ніс відповідальність за виконання кожного з них. В ході проєкту нами було використане наступне програмне забезпечення: програми субтирування Aegisub та SubtitleEdit(SE); сервіси Google такі як: Google Drive та Google Docs; відеопрогравачі типу MPC та VLC. Технічне обладнання, яке знадобилося нам в ході роботи, – це ПК, клавіатура, наушники, комп’ютерна миша.
В результаті проєкту ми:
отримали:
– досвід, позитивні емоції, задоволення від результату роботи;
– поштовх саморозвиватися та бажання продовжувати вдосконалювати навички аудіовізуального перекладу;
розвинули:
– навички перекладу субтитрів;
– лідерські якості;
– вміння керувати перекладацьким процесом;
– навички роботи в команді та почуття взаємовідповідальності;
– навички тайм менеджменту;
– навички роботи зі специфічним ПЗ;
навчилися:
– здійснювати переклад субтитрів відповідно до стандартів платформи Netflix;
– користуватися широким спектром інформаційних ресурсів;
– створювати відео-гайди;
– толерантно вирішувати перекладацькі суперечки. 🙂
Проєкт було виконано у рамках вивчення дисципліни “Сучасні інформаційні технології за професійним спрямуванням” (викладач: професор кафедри германської філології та перекладознавства К. М. Скиба).
Інформацію підготували студенти-магістри групи ФПАм-20-1