24 червня 2026 року професорка кафедри германської філології та перекладознавства Хмельницького національного університету, доктор педагогічних наук, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Катерина Скиба взяла участь у фаховому вебінарі на тему «Цифровий поворот у підготовці перекладачів: від інструментів до компетентностей».

Захід об’єднав викладачів, науковців і практиків перекладацької галузі для обговорення актуальних викликів та перспектив розвитку перекладацької освіти в умовах стрімкої цифрової трансформації. У центрі уваги вебінару були сучасні перекладацькі технології, системи машинного перекладу, інструменти штучного інтелекту та нові компетентності, яких потребує ринок праці XXI століття.
Головною ідеєю вебінару стало переосмислення самої логіки підготовки майбутніх перекладачів. Якщо ще кілька років тому цифровізація в перекладацькій освіті асоціювалася передусім із вивченням окремих програмних продуктів, то сьогодні йдеться про значно ширший концепт — формування цілісної цифрової екосистеми професійної діяльності перекладача.
Під час вебінару було розглянуто сучасні системи комп’ютеризованого перекладу (CAT-tools), які вже стали невід’ємною частиною міжнародної перекладацької індустрії. Учасники обговорили можливості роботи з перекладацькою пам’яттю, термінологічними базами, хмарними платформами для командної співпраці, а також цифровими інструментами автоматизації перекладацьких процесів. Окрему увагу було приділено ресурсам Європейської Комісії, системам нейронного машинного перекладу та безпечним цифровим рішенням для роботи з конфіденційною документацією.

Особливо актуальним у сучасних умовах стало питання інтеграції штучного інтелекту у професійну діяльність перекладача. Стрімкий розвиток генеративного ШІ суттєво змінює професійний ландшафт, однак нові технології не зменшують ролі перекладача — навпаки, підвищують вимоги до його професійної компетентності. Сьогодні дедалі більш затребуваними стають фахівці, здатні критично оцінювати результати машинного перекладу, здійснювати якісне постредагування, ефективно формулювати запити до інтелектуальних систем та керувати складними цифровими робочими процесами.

Одним із ключових висновків вебінару стала теза про те, що цифровий поворот у підготовці перекладачів — це не просто додавання нових дисциплін до навчального плану, а фундаментальне переосмислення освітнього процесу. Цифрові інструменти більше не повинні існувати як окремий модуль чи факультатив — вони мають органічно інтегруватися в усі складові професійної підготовки перекладача: письмовий і усний переклад, аудіовізуальний переклад, локалізацію, міжкультурну комунікацію та проєктну діяльність.
Для кафедри германської філології та перекладознавства Хмельницького національного університету ця тематика має стратегічне значення. Кафедра системно працює над модернізацією освітніх програм, впроваджуючи сучасні цифрові рішення у підготовку майбутніх перекладачів відповідно до актуальних міжнародних стандартів та вимог глобального ринку праці.
Участь професорки Катерини Скиби у вебінарі є логічним продовженням цієї системної роботи. У межах освітнього процесу вона викладає дисципліну «Інформаційні технології у професійній діяльності», спрямовану на формування цифрових компетентностей майбутніх перекладачів і фахівців з міжкультурної комунікації.
У межах цієї дисципліни здобувачі освіти опановують сучасні CAT-tools, системи машинного перекладу, сервіси автоматизованого субтитрування, інструменти локалізації, хмарні платформи для спільної роботи над перекладацькими проєктами, а також цифрові рішення на основі штучного інтелекту. Особлива увага приділяється розвитку навичок критичного аналізу машинного перекладу, постредагування, роботи з термінологічними ресурсами та ефективної взаємодії з сучасними мовними технологіями.

Такий підхід дозволяє поєднати фундаментальну лінгвістичну підготовку із сучасними технологічними вимогами професії. Майбутній перекладач сьогодні — це не лише мовний посередник, а й фахівець, здатний працювати в мультимодальному цифровому середовищі, управляти інформаційними потоками, здійснювати локалізацію контенту та ефективно взаємодіяти з інтелектуальними системами.

Участь у подібних професійних заходах сприяє постійному оновленню змісту освітніх компонентів, впровадженню інноваційних методик навчання та посиленню практикоорієнтованої підготовки студентів кафедри. Це також важлива можливість залишатися в руслі глобальних академічних і професійних тенденцій, забезпечуючи високу якість підготовки фахівців у галузі перекладу.
Сучасний ринок праці дедалі чіткіше демонструє: конкурентоспроможним буде не той перекладач, який просто знає найбільше інструментів, а той, хто здатний гнучко адаптуватися до нових технологій, критично мислити та ефективно поєднувати гуманітарну експертизу з цифровою компетентністю.
Технології змінюються — компетентність залишається. Саме ця ідея сьогодні визначає майбутнє перекладацької освіти та професії перекладача загалом.


