Відбулася науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація та переклад: напрями та перспективи»

15 травня 2026 року на базі кафедри германської філології та перекадознавства успішно пройшла науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація та переклад: напрями та перспективи». Захід об’єднав викладачів, здобувачів вищої освіти та фахівців-практиків для обговорення актуальних проблем сучасного мовознавства та перекладу.

В умовах глобалізації та активної інтеграції України у міжнародний простір роль якісної міжкультурної комунікації набуває безпрецедентного значення. Конференція стала чудовим майданчиком для обміну досвідом, апробації результатів наукових досліджень та дискусій щодо новітніх перекладацьких стратегій.

Справжньою окрасою конференції стали виступи молодих науковців — здобувачів вищої освіти Хмельницького національного університету. Їхні доповіді, підготовлені під керівництвом провідних викладачів кафедри, викликали жваву дискусію та засвідчили глибоке розуміння сучасних викликів міжкультурної комунікації та перекладу.

Проблематика студентських досліджень охопила кілька ключових векторів:

1. Культурна дипломатія та лінгвокультурний вимір двосторонніх відносин Здобувачі блискуче продемонстрували, як мова та традиції стають інструментами міжнародного позиціювання України:

  • Віталія Вишневська (магістрантка) проаналізувала лінгвокультурний вимір взаємодії у доповіді «Україна та Китай» (науковий керівник — проф. Юлія Бойко).
  • Венера Таібова (магістрантка) дослідила точки дотику двох націй у виступі «Україна та Ірландія: лінгвокультурний вимір» (науковий керівник — проф. Олександр Ємець).
  • Анастасія Кучерук (магістрантка) розкрила потенціал «Української гастродипломатії: як національна кухня формує культурний бренд держави у світі» (науковий керівник — доц. Оксана Сєргєєва).

2. Психолінгвістика, семіотика та невербальна комунікація Окрема увага була приділена прихованим, несловесним кодам, які впливають на порозуміння між представниками різних націй:

  • Любов Магась (магістрантка) презентувала «Просодичний портрет нації: як темп, паузи та гучність мовлення відображають культурні особливості мов» (науковий керівник — проф. Юлія Бойко).
  • Анна Вибодовська (магістрантка) презентувала точки дотику між Україною та Туреччиною: Україна та Туреччина: спільне та відмінне (науковий керівник — проф. Юлія Бойко).
  • Ірина Бойко (здобувачка бакалаврського рівня) зосередилася на «Мові жестів у міжкультурній комунікації: семіотичному і перекладацькому аспектах» (науковий керівник — доц. Юлія Давидюк).

3. Когнітивна лінгвістика та стратегії перекладу Група доповідей стосувалася концептуального сприйняття світу крізь призму мови та класичних проблем перекладознавства:

  • Ірина Голотова (магістрантка) порушила гостросоціальну тему «Дихотомія “свій-чужий” у сучасному глобалізованому світі: стратегії маркування іншості» (науковий керівник — проф. Юлія Бойко).
  • Дарина Ніщун (магістрантка) заглибилася у «Символіку кольоро-фітонімів у міжкультурному аспекті: від національних традицій до універсальних конотацій» (науковий керівник — проф. Катерина Скиба).
  • Дарія Дзіблюк (магістрантка) систематизувала «Типи перекладів у сучасному світі» (науковий керівник — проф. Олександр Ємець).

Кафедра пишається високим рівнем підготовки своїх здобувачів та висловлює щиру вдячність науковим керівникам за відмінну координацію студентської дослідницької роботи!

Під час секційних засідань учасники сфокусували увагу на таких ключових напрямах:

  • Структурно-семантичні та прагматичні стратегії відтворення фахової термінології (зокрема, у військовій, медичній та правовій сферах).
  • Виклики та перспективи порівняльної граматики під час перекладу з англійської та німецької мов.
  • Специфіка вторинної номінації та адаптації неологізмів в українському перекладознавчому дискурсі.
  • Роль міжкультурної компетентності у професійній діяльності сучасного перекладача.

Особливо варто відзначити активну участь здобувачів освітнього рівня «Магістр» (ОП «Германська філологія та перекладознавство: перша – англійська, друга – німецька»), які продемонстрували високий рівень підготовки, презентувавши ґрунтовні доповіді за темами своїх кваліфікаційних досліджень.

За підсумками конференції планується видання електронного збірника тез доповідей, який буде доступний у репозитарії університету.

Дякуємо всім учасникам за цікаві дискусії, глибокі наукові розвідки та плідну роботу! Бажаємо подальших академічних успіхів та нових звершень на ниві філології та перекладознавства!